| Головна » Статті » Бойовий Гопак |
Наука Верховного Вчителя
| Наука Учителя ДРУЖИНА ГОПАКІВЦЯ 1. Дружина гопаківця має бути чесною і цнотливою. 2. Дружина гопаківця повинна усвідомити приналежність до лицарського стану, знати закони життя воїна і жити за ними. 3. Дружина гопаківця повинна знати, що вона вступила у Гопаківську Родину і зобов'язана дотримуватись законів Родини. 4. Дружина гопаківця повинна гармонійно поєднувати в собі поняття друг і жона. 5. Дружина гопаківця повинна бути тактовною по відношенні до свого чоловіка і відповідальною перед Гопаківською Родиною за свої дії як в сім"ї так і в суспільному середовищі. 6. Дружині гопаківця заборонено вести довірчі розмови з будь - якими іншими чоловіками. 7. Дружині гопаківця заборонено мати випадкові знайомства чи зустрічі. 8. Дружині гопаківця заборонено носити сексуальний одяг, провадити розмови на теми кохання з будь - якими іншими чоловіками. 9. Дружині гопаківця заборонено жартувати та розповідати чи слухати анекдоти на сексуальну тему. 10.Дружині гопаківця заборонено підвищувати голос, кричати чи зневажати чоловіка. 11. Дружина гопаківця не має права принижувати честь і гідність гопаківця безпідставними звинуваченнями. 12. Дружина гопаківця не має права ображати свого чоловіка недовірою. 1З. Дружині гопаківця заборонено зайвий раз посміхатися до будь-яких інших чоловіків. 14. Дружині гопаківця заборонено вживати спиртні напої. 15. Дружині гопаківця заборонено курити та вживати наркотичні засоби. 16. Дружина гопаківця зобов'язана раціонально харчуватись і вживати живу їжу. 17. Дружині гопаківця заборонено дружити чи підтримувати дружні стосунки з будь - якими іншими чоловіками. 18. Дружині гопаківця заборонено зраджувати чоловіка духовно, тілесно чи розумово. 19. Дружині гопаківця заборонено навідуватись за будь - яких причин до іншого гопаківця без свого чоловіка. 20. Дружині гопаківця заборонено заходити в дім гопаківського подружжя, якщо дружини іншого гопаківського подружжя немає дома. 21. Дружина гопаківця повинна жити за високими морально -етичними нормами. 22. Дружина гопаківця зобов'язана гідно триматися в оточенні чужих чоловіків та суспільства загалом. 23. Дружина гопаківця зобов'язана носити строгий одяг, бажано чорно - білих, або чорно - червоних кольорів. 24. Дружина гопаківця зобов'язана активно боротися із негативними явищами в суспільстві і бути позитивним прикладом для оточуючих. 25. Дружина гопаківця зобов'язана бути доброю господинею. 26. Дружина гопаківця зобов'язана бути найвірнішим другом своєму чоловікові. 27. Дружина гопаківця зобов'язана бути доброю дружиною для свого чоловіка, кохати його душею, і кохати його тілом настільки наскільки це для нього є корисним. 28. Дружина гопаківця зобов'язана бути охоронцем сімейного вогнища. 29. Дружина гопаківця зобов'язана бути доброю матір"ю. ЗО. Дружина гопаківця зобов'язана володіти законами управління людьми і вміло їх застосовувати. 31.Дружина гопаківця зобов'язана знати закони лицарів, дотримуватися їх, жити за ними і чітко відмежовувати себе від людей нижчих каст (недоторканих, смердів, шудрів, вайшів). 32. Дружина гопаківця зобов'язана бути гордою, берегти і утверджувати свою гордість перед суспільством. 33.Дружина гопаківця зобов'язана берегти свою честь і гідність. 34. Дружина гопаківця зобов'язана знати настанови гопаківцям, дотримуватись їх і жити за ними. 35. Дружина гопаківця повинна бути добрим сімейним психологом. Зб. Дружина гопаківця повинна знати філософію сімейного життя. 37. Дружина гопаківця зобов'язана народжувати повноцінних та здорових дітей. 38. Дружині гопаківця заборонено робити аборти. 39. Дружина гопаківця зобов'язана виховувати своїх дітей достойниками. 40. Дружина гопаківця зобов'язана виховувати в свого сина лицарську свідомість і закладати в ньому основи чоловічої сутності. 41. Дружина гопаківця зобов'язана виховувати в своїй донечці основи жіночих чеснот, материнської мудрості та вміння ведення .господарства. 42. Дружині гопаківця заборонено спілкуватися з аморальними людьми (гультяями, курвами, ттаяцюгами, наркоманами). 43. Дружині гопаківця заборонено спілкуватися із негативістами, фаталістами, пацефістами і збоченцями. 44. Дружина гопаківця зобов'язана створювати чоловікові позитивний настрій, робити все щоби викоріняти в чоловікові негативні прояви в мисленні. 45. Дружина гопаківця повинна розкривати творчий потенціал та створювати умови для розвитку чоловічої сутності у своєму чоловікові а також сприяти творчості та творчої реалізації свого чоловіка. Воїн і його оточення 1. Воїн повинен формувати своє оточення. З давніх давен в Україні казали: „З ким поведешся, того й наберешся." В оточенні воїна мають переважати славні воїни, а також сильні та відважні люди, що відповідають за свої слова і дії. Ті горді особи, що з гідністю бережуть честь. Справедливі, відповідальні та горді особи, які чітко виконують свої обов'язки. В оточенні лицаря мають бути знатні воїни, які мають великий досвід управління людьми, а також мудрі чесні та горді особи з твердим характером, сильною волею і впорядкованими емоціями. В оточенні воїна має витати дух дружби і побратимської любові. Воїн повинен уникати панібратства і підлабузництва, тому що обидва цих явищ однаково шкодять іміджу воїна. Воїну мають підкорятися безсумнівно і беззаперечно, ще й пишатися тим, що їх господар воїн. Стосунки воїна з людьми, що його оточують, мають відрізнятись від стосунків воїна з воїнами. Формуючи своє оточення, воїн повинен керуватись гаслами: „Народжений повзати літати не буде", „Орел свині не товариш", „Рабів до раю не пускають." Воїну заборонено спілкуватися із лиходіями, шахраями, злодіями, грабіжниками та лихварями. Воїну заборонено товаришувати із торгашами, ремісниками, гречкосіями та свинопасами. В стосунках між воїнами і представниками нижчих станів має бути субординація і досить помітна дистанція, інакше бур'яном почне проростати панібратство. Воїн повинен гнати від себе якомога далі алкоголіків, блядунів, наркоманів та інших опущених. Воїнові категорично заборонено наближати до свого оточення трансвеститів, бісексуалів, педерастів, рожевих тощо. Воїн повинен відсікати від себе негативістів, фаталістів, радикалів, ідеалістів, комуністів, релігійних фанатиків та інших мерзотників, які окрім шкоди нічого корисного воїнові не принесуть. 2. Воїн зобов'язаний тримати лад у сімейних стосунках. Виходячи зі свого соціального статусу, воїн зобов'язаний жити в злагоді, достатку, гордо і достойно. Воїн - слуга народу, Бога і держави. Воїн визначився і вирішив до останнього подиху життя боротися за українську правду, знищувати злодіїв та ворогів своєї Батьківщини. Воїн стоїть набагато вище ніж свинопаси, гречкосії, ремісники та торгаші. Воїн не є настільки залежний від матеріального світу, його благ та почуттів, як це простежується у нижчих станах. Тому сімейні стосунки воїна мають бути шляхетними, возвишеними та наповненими злагодою та взаєморозумінням. За дружину воїн повинен брати цнотливу дівчину. Воїнові, за статусом, не пасує брати за дружину курву чи легковажну дівчину. Воїн повинен уникати стосунків із дівчатами із стану вайш'їв і шудрів. Неприпустимо для воїна мати стосунки із дочками двупад. Дружина воїна має бути гордою, чесною та принциповою. В дружини воїна має бути твердий характер, потужна сила волі та устійнені високі морально-етичні норми. Дружина воїна для свого чоловіка має бути і другом і жоною. В сім'ї воїна неприпустимі крики, сварки, прокльони та приниження, які є нормою життя для нижчих станів. В сім'ї воїна завжди живуть честь і гордість, порядність і взаємоповага, надійність і взаємовиручка, чого не скажеш про сім'ї свинопасів, гречкосіїв та торгашів. В сім'ї воїна обов'язки чоловіка перед дружиною та дружини перед чоловіком виконуються беззаперечно, в даній сім'ї є контроль за сказаним і зробленим, тому тут немає місця брехні та обману. В сім'ї воїна завжди тиша і добро тому, що хата воїна -це його храм і фортеця; це святе місце, де відпочиває його тіло, розум і душа. Дім воїна - це місце, де воїн накопичує енергію та набирається сили. Тому перш ніж одружитися воїн дуже добре повинен подумати, зважити і прорахувати і лише тоді робити якісь висновки. Неправильний розрахунок і життя воїна перетворюється в пекло. Воїн повинен жити за принципом: „Краще жити самому ніж з поганою жінкою." Воїну ніколи не пізно одружитися. Якщо порівняти стан здоров'я і сили воїна і вайш'ї чи воїна і шудри, то воїн випереджує їх на сорок років. Воїн в 50-60 молодший духом і тілом ніж торгаш чи свинопас у 20-30 років. Тому воїнам дозволено брати собі в дружини набагато молодших дівчат. Сім'я воїна має бути Раєм, Храмом і Фортецею. Воїн власним прикладом повинен показати, що стосунки і життя між чоловіком і жінкою можуть бути достойними, поважними і шляхетними. Відмінності Бойового Гопака від інших бойових мистецтв Ось уже впродовж п'яти років я викладаю Бойовий Гопак. Дуже часто Новики та їхні батьки задають питання: „Що таке Бойовий Гопак?", „Чим він відрізняється від інших бойових мистецтв?", „Що краще: Гопак чи карате?". Дуже багато часу забирає пояснення і відповіді, тому я коротенько подам двадцять відмінностей і сподіваюся, що багатьох зацікавлених вони задовільнять. 1. Бойовий Гопак - це лицарське мистецтво українського народу, яке достойно конкурує з японським карате, китайським кунг-фу, грецьким панкратіоном, французьким саватом, американським кік-боксінгом, бразильським капу-ейро, тощо. 2. Східні бойові мистецтва виховують патріотів свого народу в себе вдома і прихильників японської, китайської та інших культур поза межами їхніх держав. Карате, дзюдо, сумо виховують самурая, а Бойовий Гопак -козака. 3. У Бойовому Гопаку 7 рівнів майстерності, з них три учнівських: Жовтяк, Сокіл, Яструб; проміжний - Джура та три мистецькі: Козак, Характерник, Волхв. А в карате 10 учнівських і 10 мистецьких. 4. Бойовий Гопак - це шлях українського лицаря -захисника свого народу, мови, звичаїв, обрядів, традицій, історії та української правди. Карате, кунг-фу, дзюдо - це шлях східного воїна, патріота своєї культури, держави і народу, а кік-боксінг, сават, панкратіон - це ударні види спорту. Славнозвісний танець і, одночасно, бойове мистецтво - капуейра - це лицарський шлях бразильського воїна. 5. Гопаківці свідомо стали на шлях лицарів Світла, Правди, Добра і Любові. їхньою найвищою метою є служіння своїй Батьківщині, а в масштабах планети Земля - служіння людям доброї волі во ім'я злагоди, взаємопорозуміння, рівності, братерства і миру між народами. 6. Гопаківці прославляють свій національний одяг, а японці, китайці, бразильці - свій. 7. У Бойовому Гопаку відсутні такі копняки, як маваші і йоко, а натомість використовують Тинки і Бічні копняки. 8. У Бойовому Гопаку при виконанні копняків зігнуті в ліктях руки (в момент удару) піднімаються вгору, а в Східних системах при виконанні ударів ногами руки опускаються вниз. 9. Гопаківці, з метою захисту голови, піднімають обидва рамена і високо фіксують руки, а в карате і кунг-фу рамена мають бути опущеними. В боксі і кік-боксінгу бійці підіймають рамено передньої руки. 10. У Бойовому Гопаку відсутні блоки, а натомість для захисту використовують: Затули, Перепони, Відбивання, тощо. У Східних системах головним захистом є блоки. 11. У Бойовому Гопаку головний принцип ведення двобою побудований на уникненні від ударів суперника, використовуючи при цьому, відходи в боки, гойдки, ухили, нахили, нирки та відплиги. 12. У Бойовому Гопаку великий арсенал бойових кроків. У Східних і Західних бойових мистецтвах їх значно менше. У Бойовому Гопаку є крок Нападу, аналогів якому немає в жодному бойовому мистецтві. 13. У Бойовому Гопаку величезний арсенал стусанів і копняків. В інших бойових мистецтвах їх набагато менше, як наприклад: в боксі три удари руками - прямий, бічний, нижній; у кік-боксінгу і тайландському боксі чотири удари руками і чотири - ногами. 14. У Бойовому Гопаку тактика поєдинку збудована на серійній роботі, а в Східних бойових мистецтвах тактика поєдинку зводиться до одного акцентованого удару 15. У Бойовому Гопаку багато стрибкової техніки, а в Східних і Західних значно менше. 16. У Бойовому Гопаку є техніка роботи в присядці, напівприсядці та з опорою на руки (Павучок, Собачка), а в Східних школах подібна техніка не використовується. 17. У Бойовому Гопаку на вищих рівнях майстерності Характерник і Волхв ударна техніка доповнюється технікою боротьби, а в Східних системах такого переходу немає. 18. Гопаківці паралельно із ударною технікою вивчають боротьбу підручними засобами: палка, вила, мотика, ціп, коса, тощо, а також шабля, топірець, мечі та інші види зброї. В Східних та Західних системах такого поєднання немає. 19. Гопаківці вкручують в удар все своє тіло, а в багатьох видах Східних і Західних бойових мистецтв такого поняття немає. 20. Бойових Гопак розрахований на 15 років вивчення базової техніки і дошліфовки її аж до старості. Більшість Східних і Західних бойових мистецтв вивчають 2-3 роки і дошліфовують доти доки беруть участь у змаганнях, як наприклад: тай-бокс, кік-бокс, прайд, шут-файтінг, тощо. Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 ШЛЯХ ВОЇНА Чоловiк. Суть i призначення. Гопакiвець, успiшно склавши iспити на рiвень майстерностi «Жовтяк», ти зробив перший крок до життєтворящого свiтла Творця. Ти визначився i прямуєш до джерела iстини, щоби зачерпнути божественної мудростi. Ти прагнеш стати достойним Лицарем Святої Борнi, захисником Батькiвщини, Правди, Добра i Любовi. Ти знаєш: Хаос — це Безладдя. Лад навести у безладдi може лише сильна, стiйка особистiсть. Завжди на вартi ладу стояли чоловiки. Завжди чоловiче начало рухало суспiльство вперед вiд нижчого до вищого, досконалішого стану. Ти став на шлях лицаря, тож усвiдом у собі своє чоловiче начало. Зрозумiй чоловiчу суть. Дороговказом тобi будуть настанови: 1. Чоловiк — це активне творче начало. Тож будь активним у навчаннi — щомитi вдосконалюй себе. Будь активним в життi — завжди прагни стати першим. Вишколюй себе. Плекай в собi лiдера. Будь чудовим оратором. Вивчай психологiю, спiлкування i, користуючись комунiкабельнiстю, пiдпорядковуй собi життя. Во iм’я i на благо України. 2. Чоловiк — це оборонець своєї гiдностi i честi, своєї родини, а в майбутньому своєї дружини i дiтей; свого роду, народу i Держави. Тому всечасно гартуй своє тiло, розум i дух для боротьби за своє мiсце пiд сонцем, боротьби за право на достойне життя в Українi. Щомитi загартовуйся, вдосконалюйся, щоби достойно перемагати тiлом, вигравати всi словеснi i розумовi баталiї. Силою духу свого пригнiчуй ворогiв своєї Батькiвщини. Порушникам закону створюй пекельнi умови iснування. Зупиняючи зло, ти допоможеш поширенню добра. Обороняючи звичаї та обряди українського народу, ти будеш сприяти утвердженню радостi та любовi. 3. Чоловiк — це годувальник. Так повелося з правiку, що чоловiк дбав про свiй достаток, достаток своєї родини, сiм’ї, роду, народу i Держави. Почни з найменшого – навчися прогодувати себе. Навчися заробляти стiльки, щоби вистачило для утримання твоїх батькiв. Виплекай в собi вмiння виживати в матеріальному свiтi. Знай: на твої руки i плечi в майбутньому ляжуть дружина i дiти, а разом з ними i вiдповiдальнiсть за любе серцю створiння i плоть свою — дiточок милих. Тож вчися здобувати харч, заробляти грошi, заощаджувати грошi, щоби у сьогоденнi i в майбутньому ти був годувальником — тобто чоловiком. Навчишся давати собi раду, впорядковувати своє життя, значить зможеш допомогти iншим. Станеш державною особою, роби все, щоб твiй народ був нагодований. 4. Чоловiк — це господар. З перших крокiв свого чоловiчого шляху впорядковуй своє життя. Навчися облаштовувати своє життя так, щоби тобi було добре, i тi, що живуть бiля тебе, гордилися твоїм талантом i вмiнням добре жити, твоїм вмiнням облаштовувати життя так, щоб i їм бiля тебе теж було добре жити. Вчися керувати людьми. Утверджуй свою волю на благо своє, родини, народу i Батькiвщини. Ставши державною особою, як господар пiдходь до розбудови життя в Українi. Зроби все, щоб твiй народ мав стабiльнiсть i майбутнє. Гопакiвцi, в перiод тотальної деградацiї суспiльства знiвельована чоловiча суть. Щоби стати кращими, вчiться бути чоловiками. Пробуджуйте в собi начало Творця. Творiть добро i злагоду довкола себе. Об’єднуйте довкола себе людей слова i дiла. Служiть достойно на благо України. Любiть матерiв своїх, але знайте — матерi, якi виховують своїх синiв нiжними, надмiру добрими i лагiдними, самi сприяють тому, що їхнi сини стають покiрними рабами тих синiв, матерi яких виховують їх мужнiми, гордими i вiдважними, з твердим характером i сильним духом. Любiть матерiв своїх, але знайте: ви – чоловiки, захисники, годувальники, господарi i творцi благ. Тож закликаю вас: утверджуйте в собi чоловiчу суть. Краще гнiть, нiж маєте гнутися. Краще керуйте i давайте накази, нiж маєте виконувати чужу волю. Утверджуйте себе у життi володарями. Борiться за своє мiсце пiд сонцем. За право своєї Батькiвщини бути рiвною серед рiвних в сiм’ї народiв. Творiть блага для своїх родичiв i для себе. Ворогiв свого народу тримайте у злиднях, прищеплюйте їм любов до горiлки. Робiть все, щоби горе, бiда i бiднiсть були постiйними поводирями ворогiв вашої Вiтчизни. Будьте багатими i сильними – стане багатою i сильною ваша родина, сiм’я, рiд i нарiд. Голос багатого далеко чути. Багатий зможе допомогти, а бiдний лише поспiвчувати. Багатства в сучасному свiтi – велика зброя. Вмiло вкладаючи грошi в боротьбу за українськi права, ви зможете зробити все, щоби вороги один одного знищували. Будьте чоловiками в повному розумiннi цього слова. Будьте вiрнi Школi Бойового Гопака i вона прискорить ваш шлях до вершин досконалостi. Воїн i його суть 1. Воїн – це особа, що визначилася, присягнула на вiрнiсть лицарському стану i Батькiвщинi та стала на шлях боротьби за утвердження правди свого народу, збереження цілісності України та її кордонiв, а також на захист своїх спiввiтчизникiв вiд зовнiшнiх та внутрiшнiх ворогiв. 2. Воїн – це лицар святої борнi, охоронець роду-народу, Лицар, Свiтла, Добра i Любовi. 3. Воїн у Бойовому Гопаку – це той, що здав на «Яструба», присягнув i став на шлях воїна. 4. Воїн – це двiчi народжений: один раз від батькiв, а другий – вiд вчителiв Бойового Гопака. 5. Воїн – це людина, що здобула силу i зборола свої страстi, амбiцiї та iнстинкти. 6. Воїн – це особа, що добровiльно зголосилася вести вiдречений спосiб життя, пiднялася вище над потребами та проблемами простолюдинiв i стала на шлях жертовного служіння Боговi та Українi. Воїн вiдноситься до класу правителiв. 7. Воїн – це захисник рiдного народу, його обрядiв, звичаїв, традицiй, мови, культури, науки та Української Держави. 8. Воїн – це взiрець вiдданостi, вiрностi, порядностi та жертовностi. 9. Воїн – це твердий характер i впорядковані емоцiї. 10. Воїн – це мудра сила, скерована на служiння Українi та українському народовi. 11. Воїн – це впорядкована сила. 12. Воїн – це душа правдива. 13. Воїн – це активна творча особистiсть. 14. Воїн – це оборонець Української Правди, Добра i Любовi. 15. Воїн – це полководець i герой Батькiвщини. 16. Воїн – це управлiнець, керiвник, менеджер. 17. Воїн – це вiйськовослужбовець, есбеушник, правоохоронець, податкiвець, митник, пожежник, працiвник виконавчої та законодавчої влади тощо. 18. Воїн – це душа справедлива. 19. Воїн – це найсвiдомiша особа в українському суспiльствi. 20. Воїн – це особа державницького мислення. 21. Воїн – це патрiот України не на словах, а на дiлi. 22. Воїн - це благословенна Богом особа, наділена божественними якостями, що бореться за впорядкованість між Всесвітом і Людством, між Богом і Людиною, супроти хаосу темряви і зла. Шлях воїна 1. Ставши на шлях воїна людина визначилася, присягнула собi та Державi вiрно i жертовно служити, а при потребi скласти своє тiло на вiвтар боротьби за волю українського народу, його правду, спокiй та багатство в iм’я процвiтання Могутньої України. Шлях воїна окреслений розумом. Освiтлює шлях воїна свiтло розуму i його чистота. Закони воїна впорядковують поступ на шляху, забезпечують твердiсть ходи та утверджують в серцi воїна впевненiсть у майбутнiх перемогах. Закони воїнiв розподiляють на закони життя в суспiльствi в мирний та у воєнний час. Закони повсякденного життя воїнiв у мирний час мiстять у собi: Заповiдi воя гопака; Настанови гопакiвцям; Кодекс лицарської честі гопакiвця; Правила педагогiчної етики та Устав Гопакiвської Родини. Воїни державних служб керуються своїми законами та уставами. В мирний час найголовнiшою зброєю є Конституцiя України, Кримiнальний, Цивiльний та Процесуальний кодекси, закони про податкову та митну службу тощо. Воїнам у мирний час найкраще продовжувати виконання своїх лицарських обов’язкiв, працюючи у комiтетi Державної Безпеки; Мiнiстерствi Внутрiшнiх Справ; Податковiй адмiнiстрацiї; Митнiй службi та iнших силових вiдомствах. З ворогами України у мирний час воїн повинен боротися чинним законодавством, силою свого розуму, непохитнiстю своїх переконань та силою, даною йому владою. Розумова боротьба iз внутрiшнiми ворогами України, дає надзвичайно великi успiхи i в бiльшостi випадкiв є дуже добрим попереджувальним заходом щодо агресiї зовнiшнiх ворогiв. Воїн повинен завжди пам’ятати, що органiзованi злочиннi угруповання, трансконтинентальнi мафiознi клани та терористичнi органiзацiї часто мiж собою тiсно зв’язанi i працюють на користь ворожих Українi держав. В мирний час шлях воїна окреслюється ще й поглибленим вивченням вiйськової та воєнної науки, стратегiї i тактики вiйни, філософських праць воїнiв iнших держав. В мирний час воїнський шлях передбачає всечасне ведення непримиренної боротьби iз внутрiшнiми та зовнiшнiми ворогами України. В мирний час воїни повиннi робити все, щоб iз держав, що оточують Україну, створити буфернi зони для агресора. Якщо на якомусь вiдрiзку кордону України немає держави, яка могла б виконувати роль буферної зони, її треба створити. На територiї держав, що виконують роль буферних зон, мають бути керованi українськими воїнами уряди i відповідно представленi якнайширше iнтереси служб розвiдки, контррозвiдки тощо. Шлях воїна в мирний час передбачає вивчення воїнами найновiших видiв зброї масового знищення, а також розробки та сприяння розробцi нових, досконалiших зброї i технiки. В мирний час воїн повинен жити за гаслом: «Хочеш миру – готуйся до вiйни». Шлях воїна в мирний час передбачає постiйну працю воїна над собою, над розвитком лицарських якостей та навичок, тому воїн повинен вивчати Бойовий Гопак, розвивати i накопичувати силу тiла, розуму i духу. Вивчати iсторiю, фiлософiю, психологiю, чинне законодавство, щоб, озброївшись знаннями, вести продуктивну боротьбу iз ворогами України. Якщо боротьба воїнiв зi злом i ворогами є малоефективною в силу слабкостi законодавчої бази, воїни повиннi стати iнiцiаторами введення надзвичайного економiчного стану, вiйськової демократiї чи останнього засобу наведення ладу в Українi – вiйськової диктатури. Шлях воїна, що служить у Збройних Силах України, в мирний час полягає у постійному вишколi, вдосконаленнi бойової пiдготовки, пiдтриманнi бойової готовностi для зупинки агресора. Шлях воїна в перiод вiйни насичений героїчними подвигами та масовим знищенням вiйськ агресора. В перiод вiйни всi воїни незалежно вiд вiдомств i мiнiстерств дiють за законами воєнного часу. Вiйна завжди мобiлiзує всi резервнi сили нацiї. Вiйна об’єднує народ i перетворює його у монолiт. Вiйна завжди очищає суспiльство вiд негативного баласту. Вiйна возвеличує українську правду понад усе. Вiйна не на словах, а на дiлi утверджує в серцях людей українську нацiональну iдею. У всi вiки ми гарно воювали. І той, хто приходив на нашу землю з мечем, вiд меча i гинув. Шлях воїна у перiод вiйни зводиться до того, щоб знищити агресора на нашiй землi, але якщо цього буде недостатньо, тодi наше вiйсько має продовжити вiйну на територiї ворога, аж до повного знищення ворожого лiгвища. 2. Шлях воїна – це шлях служiння народу, Українi, лицарському стану та Школi Бойового Гопака, який передбачає змiну тiл та вдосконалення душi аж до повного злиття iз сутнiстю Самого Бога. Українськi воїни у всi вiки прагнули У-РА, тому в бiй iшли iз славним кличем: «Ура!». 3. Шлях воїна – суцiльна i всечасна боротьба iз ворогами України як зовнiшнiми, так i внутрiшнiми. 4. Шлях воїна – це достойне життя i героїчна смерть. Справжнiй воїн смертi не боїться. Хоробрий воїн вiтає смерть. Бувалий воїн смерть на полi бою розумiє як ще одну сходинку до вершин досконалостi та якiсного продовження на духовному рiвнi. Шлях воїна – це дорога до раю. 5. Шлях воїна – це постiйна жертва енергiї i сил в iм’я щастя, добробуту i радостi українського народу. Шлях воїна – це шлях у вiчнiсть. 6. Шлях воїна – це постiйна i наполеглива праця над собою, що має на метi високоякiснi переродження тiла, розуму i духу. Шлях воїна – це дорога до Бога. 7. Шлях воїна – це постiйний контроль над почуттями, емоцiями, пристрастями та iнстинктами. Шлях воїна – це вiдмова вiд спокус. ПИЛАТ Володимир Степанович Президент Мiжнародної Федерацiї Бойового Гопака (для видання "Ятрань") ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ гопакiвця. «Якби ви вчились так як треба, То й мудрiсть би була своя» (Тарас Григорович Шевченко) Лицарська свiтоглядна система українського воїнства така ж давня, як i iсторiя нашого народу. Наважусь сказати, навiть бiльш давня, нiж традицiйно утверджене поняття — iсторiя. Українцi такi ж давнi, як поняття Свiтла, Бога i Слова. Про це сказано у легендах, але не згадується у традицiйнiй iсторiї. Свiт зачався вiдтодi, вiдколи виникло Свiтло. Життя, творення життя i його поширення у Всесвiтi почалися вiдтодi, вiдколи свiтло окреслило обриси темряви. Вiдтодi Лицарi Світла усвiдомили суть свого призначення i розпочали прю. Зi швидкiстю свiтла, променями творчого начала почали знищувати темряву, а натомiсть життєдайними струменями зароджували свiт життя. Українцi — прямi нащадки Бога-Творця i про це сказано в багатьох стародавнiх легендах. Нашi предки складали дяку Боговi, славили Його, через що i званi були славунами. Словом любовi i добра славили Бога. І нiколи нiчого не просили, бо знали добре, що Бог нам дав усе: i дух, i душу, i розум, i тiло, i прекрасну землю, i небо; тому грiх у Нього ще щось просити. Можна славити в молитвах i оспiвувати у пiснях, поширювати науку про Бога, впроваджувати закони життя, але просити — заборонено. Натхнений Божими знаннями i мудрiстю, упродовж сотень тисячолiть цивiлiзованого життя нашого народу, вiд Арiаварти до України, на теренах нашої Батькiвщини витворився свiй, особливий спосiб державобудування та державоуправлiння. Вiн передбачав поділ суспiльства на три головнi стани (касти): жерцiв-рахманiв, воїнiв-косакiв-кшатрiїв, митцiв-ремiсникiв-вайш’їв та один допомiжний стан — смердiв-рабiв-шудрiв. Стан смердiв переважно складався з чужинцiв-зайд неарiйського походження. Стан жерцiв був провiдною кастою староукраїнського суспiльства. До його обов’язкiв входило проповiдування Богом даних знань — Вед, якi одночасно були i релiгiєю, i фiлософiєю, i законом життя, i оздоровчою системою. Веди передавалися iз уст в уста у формi пiсенних гiмнiв, їх спiвали при будь-якiй роботi та пiд час богослужiнь. Можливо, ще з тих давніх часiв за українцями закрiплено звання найспiвучiшого народу у Свiтi. Каста жерцiв в процесi еволюцiї суспільства вдосконалювала обряди, впроваджувала звичаї, розвивала мову, поширювала освiту, науки та iн. Накази жерцiв виконувалися неухильно, а воля рахманiв завжди ототожнювалася iз Божою волею. В Арiавартi-Орiянi жерцям належало право визначення будь-яких iстин, законiв, чеснот i ладу. Жерцi вiдповiдали за здоров’я, генетичну чистоту, освiченiсть суспiльства, вони мали право судити злочинцiв-кривдникiв i виносити вирок. Великi права мали жерцi, всеосяжною була їхня влада i нiхто нiколи не сумнiвався у правотi їхнiх дiй. Нинішнім поколiнням українцiв таке навiть важко собі уявити, бо в пам’ятi — Ленiни, Гiтлери, Сталiни, нинiшня Верховна Рада, суцiльний глум, брехня i кривда, балаган, на тлi якого «вождi» i вороги нацiї вирiшують долю України та дiлять награбоване. Жерцi як представники найвищої влади, були людьми незвичайними, володiли яснобаченням, були провидцями, мали надлюдськi здiбностi i можливостi. Жерцiв називали тричi народженими: перший раз — вiд батькiв, другий — вiд духовного вчителя i третiй — пiд час посвячення (iнiцiацiї) у стан рахманiв. Жерцiв-рахманiв нiхто не обирав. Із прадавнiх часiв їхню появу на свiт Божий планували верховнi жерцi ще до акту заплiднення (парували дiвчину з найвищими якостями з хлопцем великого духу i у вiдповiдному мiсцi у вiдповiдний час вiдбувалося заплiднення). Пiсля заплiднення вже в утробi матерi починалося навчання майбутнього рахмана. Пiсля народження i до трьох років (допоки мати годувала грудьми) рахман наспiвував дитинi Веди i читав священнi тексти. Пiсля трьох рокiв дитину забирали вiд батькiв i навчали протягом 32 рокiв. Той, хто пройшов вишкiл i посвячення у стан жерцiв, анi тiлом, анi духовними якостями не був схожий на звичайних людей, i тому iншi справедливо прирiвнювали його до Богiв, довiряли йому владу i визнавали його зверхнiсть над собою. Жерцi, володiючи яснобаченням, телепатiєю, телекiнезом, гiпнозом, левiтацiєю, маючи вiдкрите третє око i пробуджену кундалiнi, з легкiстю входили в саматi, могли у найскрутнiших ситуацiях приймати безпомилковi рiшення та вiддавати життєво важливi накази. Володiючи всiма видами енергiї, маючи очищенi i потужнi чакри, жерцi могли матерiалiзовувати речi, за що їх називали володарями Долi i Часу. Воїни вважали жерцiв напiвбогами, а вайш’ї i шудри бачили в них утiлення справжнiх Богів i тому поклонялися рахманам, як Богам. Жерцi були духовними учителями воїнiв. Духовного учителя воїни поважали, як батька i матiр. Наскiльки сильна була ця традицiя, свiдчить той факт, що цей звичай родинного спiлкування мiж воїнами зберiгся серед українського лицарства аж до середини XX столiття. Видатний український iсторик Юрiй Липа у книжцi «Призначення України», висвiтлюючи питання взаємостосункiв мiж воїнами, писав: «Майже не можна уявити собi українця, прив’язаного до якогось вождя, начальника без вiдчуття у тому вождевi джерела родинної зичливостi. Найвищий вислiд влади — це отаман, коли ж вiн є господарем душi — це батько. Батько — це той, що дає пiдвладному певнiсть, що вiн, пiдвладний, є членом роду. Батько — це титул вождя, що вирiс iз української раси... Ідеал роду, родини зважив i на типi українського войовника. Поняття батька в українськiй вiйськовостi приносить сумлiння i моральнi пiдстави порядкування у цiлiй вiйськовiй родинi. Батько — це носiй моралi нацiї. Збiрна iсторична традицiя опертя — це край, як Мати, Ненька... Почуття роду, отже, є й у вiйську, i вдома, i в традицiйностi. Українець не може вийти iз своєї родини.». Родиннiсть у станi воїнiв виринає iз глибини тисячолiть, простежується вона i в добу Антiї, Скитiї i Київської Русi, Козаччини, УСС та УПА. Присутня родиннiсть i в старiй назвi воїна — двiчi народжений (перший раз — вiд батькiв, другий — вiд духовного вчителя). Бойовий вишкiл лицарiв давнини починався iз трирiчного вiку i закiнчувався у двадцять три роки. Були i вийнятки, але вони простежуються лише у сiм’ях царiв. Стан воїнiв, як i стан жерцiв, належав до вишнього, горiшнього правлячого стану, бо життя лицарiв — це суцiльна i безперервна жертва в iм’я рiдного Роду-Народу. Обов’язки i вчинки воїнiв — охоронцiв Роду-Народу визначалися священними правилами, встановленими самим Богом. Жерцi наглядали за дотриманням Священних Правил представниками всiх станiв, а воїни нещадно карали порушникiв. Поняття Добра i Зла, Правди i Брехнi, Блага чи Грiха встановлювали жерцi, бо тiльки вони мали право приймати рiшення від iменi усього народу. Тiльки жерцi, використовуючи свої надлюдськi здiбностi, могли визначити межi протирiч i скеровувати їх на користь свого народу. Воїни, виконуючи накази жерцiв, здiйснювали Волю Богiв, Волю Народу i своїм жертовним служiнням набували божественних якостей. Найсвятiшими обов’язками лицарiв були: захист Держави вiд нападникiв; захист вiри, мови, обрядiв i звичаїв вiд зовнiшнiх та внутрiшнiх ворогiв. Стан вайш’їв (митцiв, ремiсникiв, гречкосiїв i свинопасiв) — творцiв матерiальних благ, був найчисельнiшим. До його обов’язкiв входило: виробляти нацiональнi багатства i утримувати правлячi стани жерцiв i воїнiв. Стану вайш’їв пiдкорялися смерди — раби (шудри), якi були неарiйського походження, мали спiльну душу i прирiвнювалися до звiрiв. Смерди були далекi вiд розумiння Бога, тому саме з їхнього середовища виходили злодiї, лиходiї, крадiї, злочинцi, шахраї, лихварi, грабiжники. Коли зло, яке чинили смерди i чужинцi, починало становити загрозу для iснування держави, вайш’ї зверталися по допомогу до жерцiв. Жерцi оголошували початок Священної Очищувальної Вiйни i воїни приступали до боротьби зi Злом, приносили в жертву вогню чужинський, злодiйський, смердючий мотлох. Очищення завжди уквiтчувалося Святом Перемоги. Чотири стани суспiльства: жерцi, воїни, вайш’ї, смерди мали свої кастовi i кармiчнi закони, порушувати якi категорично заборонялося. Окупацiйнi режими, втрата державностi, життя в неволi на своїй землi — все це внесло свої корективи у науки державобудування i державоуправлiння. Касти начебто iснують i далi, але що це за касти? Хiба можна порівняти жерцiв iз депутатами Верховної Ради; воїнiв iз нинiшнiми вiйськовими, мiлiцiонерами, працiвниками служби безпеки? Чи захищені нашi вайш’ї? А якщо не захищенi, то кому потрiбнi неякiснi правлячi стани?! Вайш’ї та шудри в Українськiй державi натворили безліч злочинних кланiв i вже почали загрожувати соборностi i державностi українського народу. Псевдокастовий устрiй, десятки конфесiй i тисячi сект, бiльше сотнi партiй i декiлька радикальних угруповань — усе це ми маємо сьогоднi в Українi, але все iснуюче може розв’язати українське питання тiльки на шкоду нашому народовi. Подiбнi ситуацiї були i в iнших народiв, як наприклад, японцiв, китайцiв, але вони зумiли перемогти труднощi, створенi чужинцями, i дуже велику роль в цьому вiдiграли їхнi бойові мистецтва. Нацiональнi бойовi мистецтва — це потужний чинник нацiонально-патрiотичного виховання, який формує активного чоловiка-лицаря своєї Держави. На рiднiй лицарськiй культурi дуже легко вiдродити вiйсько таке, яке стане гарантом цiлiсностi i збереженостi української нацiональної Держави. Кодокан для Японiї i Шаолiнь для Китаю у всi вiки були джерелами духовного натхнення, незнищенними потоками (iз збереженими у чистотi храмiв) звичаїв, традицiй, мовою, фiлософiєю, лiчництвом, науками державоуправлiння i державобудiвництва. В Українi з XIV до XVIII ст. джерелом духовного натхнення була Запорiзька Сiч. Саме там, на Сiчi, черпали нашi пращури наснагу до боротьби за волю. Саме там, на Запорожжi, буяв дух вольностi, який щоразу пiднiмав народ на Очищувальнi Вiйни. Впала Сiч. Утвердились загарбники. З’явилися плаксива поезiя i слiзьми переповнені пiснi. Боротьба за волю бiльше нагадувала примхи дитини, анiж очищувальнi вiйни. На початку дев’яностих ми виплакали i вистраждали Волю. Та ця воля недовговiчна, бо волю не дарують — волю здобувають. Воiстину важка доля спiткала наш народ, та все ж щасливi ми люди, бо маємо спраглих до боротьби во славу Божу для України. Бо Україна — це наша мета i турбота. Йдемо шляхами борнi, в жертву складаючи тiла свої, аби восторжествувала Українська Правда та Господня воля. На Славу Божу боротися з ворогами України — це наш священний шлях; на Славу Божу померти за Україну — це наш священний обов’язок. В iм’я благ свого народу ми зобов’язанi прийти до законодавчої та виконавчої влади. Наповнити силовi структури i вiдомства безкомпромiсними, чесними, мудрими та вiдважними лицарями України. Гопакiвцi — Лицарi Святої Борнi! Спокiй — це основа мудростi, вiн є запорукою перемоги на Славу України. Молiться i славте Бога — від нього перемога. Спокiйно, наполегливо i послiдовно вiдслiдковуйте злочиннi угруповання та мафiознi клани i силою законiв України жорстоко карайте порушникiв права. Гопакiвцi — Лицарi Свiтла! Всечасно славте Бога i перебувайте у молитвi. І поведе вас Всевишнiй шляхами Правди, Добра i Любовi. Навчить мудростi, скерує вашi потуги на пошук порушникiв закону. Допоможе вiдродити Дух Єдиної Родини, родинної злагоди та побратимської любовi. Зробить нашу Батькiвщину могутньою Державою, яка буде достойно жити в свiтовому спiвтовариствi. Гопакiвцi — Лицарi Правди! Перебувайте постiйно з Богом. Завдяки сильнiй вiрi в Бога ви загартуєте стрижень свого характеру, станете мужнiми захисниками Правди. Виплекаєте в собi незламну волю до перемоги. Зачерпнете натхнення для боротьби зi злом та силами темряви. Осяянi Божою благодаттю, безупинно йдiть до Свiтла Творця, аби розум ваш був свiтлим, помисли впорядкованi, а руки чистими. Гопакiвцi — Лицарi Добра! Славлячи Бога, молiть, щоб дав вам мудростi та розуміння протирiч. Добро i Зло — два протирiччя, одне творить, а друге руйнує. Будь-яка дiя повинна мати межу. Коли добро не має мiри — це зло. Гопакiвцi мають розумiти, що коли злочинець гвалтує їхню сестру, або ворог руйнує їхню Батькiвщину, а вони, добром переповненi, їх не захищають — це зло. Бо безмежне добро — це зло. Все, що не вписується в рамки здорового глузду, теж зло. Безглуздя — означає божевiлля. Вiльний вiд Бога — це вiльний вiд розуму. Божевiлля — зло. Борiться свiтлим i чистим розумом i перемога завжди перебуватиме з вами. Тож славте Бога! Будьте в Боговi i подасть Вiн вам розумiння меж мiж Добром i Злом. І запанує українська правда в Українськiй Державi. Гопакiвцi — Лицарi Любовi! Славте Бога i молiть, щоб дав розумiння почуттiв. Коли зайди i чужинцi панують на вашiй землi, а ви, любовi переповненi, покiрно служите їм, шукаючи виправдання своєму нiкчемному iснуванню, брудом обливаєте своїх братiв, ви чините Зло. Бо не може бути Українець — ваш брат по кровi — гiршим за чужинця, зайду чи злочинця. Жоден чужинець не буде любити ваших Батьків так, як ви. Жоден зайда не зможе любити вашу Батькiвщину так, як любите її ви, так як любить її ваш брат по кровi. Всечасно перебуваючи в молитвi, ви збагнете, де знаходиться межа мiж Любов’ю i Зрадою. Учiться мудростi. Навчайте свiй народ, аби наша правда запанувала в нашiй хатi. Гопакiвцi — Лицарi Радостi! Щомитi перебуваючи з Богом, ви усвiдомлюєте, що радiсть є там, де є Лад, там, де панує Правда. Бути правдивим — насправдi означає бути вiдважним. Тiльки належно вишколений i вихований на Божому Законi може бути вiдважним посправжньому, бо у здоровому тiлi — здоровий дух i здорове розумiння Ладу. Радiсть є там, де Рада вiдбувається в радостi. Злагода є там, де є спiльне розумiння потреб рiдного народу. Гопакiвцi! Сила духу народжується там, де є перешкоди. Там, де сила вимiрює силу. Тисячолiтня боротьба нашого народу за свої права, за вольную волю була послана нам з небес як випробування та, одночасно, покарання за те, що розповсюдили ми по свiту розумiння Бога, вiру в Бога, дали недостойним великi знання, але не змогли впорядкувати життя, зберегти Лад в свiтi. Не зумiли возвеличити Право, як Закон Буття, за що отримали кару Господню. На порозi третього тисячолiття ми вистраждали за грiхи i отримали з Волi Божої незалежнiсть своєї Батькiвщини. Щоби зберегти Україну i не повторювати помилок минулого, ми повиннi плекати три фактори сили: духу, розуму, тiла. Гаслами нашими мають стати: «Немає сили — немає лицаря», «Сильних поважають — слабих добивають», «Сила — сестра перемоги», «Слабiсть — подруга злиднiв». Сила духу керує силою розуму. Сила розуму керує силою тiла. Без сили духу, розуму i тіла неможлива перемога в бою. Гопакiвцi, сприймайте життя, як поле бою. Викорчовуйте бур’ян злодiйства, шахрайства, лихварства та грабунку з рiдної землi. Всечасно у молитвах гартуйте свiй дух. Розвивайте розум i вдосконалюйте тiло. Любiть покору i послух у служінні своєму народовi. Знайте: сила там, де є сильне бажання жити достойно. Там, де є потужне бажання розбудовувати могутню Українську Державу. Гопакiвцi! Будьте сильними. Тiльки сильні люди вмiють самi в собi тамувати незгоди. Сильнi з гiднiстю зборюють труднощi i нiкому нiколи не скаржаться. Знайте: сила України буде тiльки тодi потужною, коли ви утихомирите ворогiв нашого народу. Навчите чужинцiв коритися нашим законам, нашiй українськiй правдi. Гопакiвцi! Утверджуйтеся у життi так, щоби з кожною перемогою сила ваша могутнiшала, здобутки вашi славнiшали, життя ваше багатшало. Вiдроджене мною козацьке лицарське мистецтво — Бойовий Гопак — гармонiйно розвиває три фактори сили. Передбачає поступовi змiни свiдомостi. Пiдводить до розумiння особливостi сутi i призначення лицаря. Збагачує людину знаннями Істини, вчить боротися з силами Зла i Темряви, а натомiсть утверджувати всепереможнiсть Свiтла, Правди, Добра i Любовi. Основою лицарського вишколу через Бойовий Гопак є постiйна духовна практика, що простежується у змiнах свiдомостi залежно від рiвнiв майстерностi Гопакiвця. «Жовтяк» — це той, що побачив промінь свiтла у темрявi; усвiдомив, живучи в хаосi, що є життєтворяще свiтло Творця; визначився i прямує до променя свiтла, щоби зачерпнути з джерела iстини Божественну мудрiсть та стати на шлях Лицаря Святої Борнi, Захисника Правди, Добра i Любовi. «Сокiл» — це той, що увiйшов у потiк свiтла i зачерпнув з джерела iстини Божественну мудрiсть; усвiдомив нiкчемнiсть буття демонiв; пiзнав велич райського життя; визначився i став на шлях Святої Борнi. «Яструб» — це той, що побачив витоки світла i пiшов йому назустрiч. Став сповненим бажання очиститися, пiзнати Божу науку, просвiтлити свiй розум. Визначився i став на шлях Лицаря Святої Борнi. «Джура» — це той, що iде назустрiч свiтлу, свiдомо знищуючи всi свої огрiхи i недолiки; прагне, долаючи опiр променiв свiтла, спалити все негативне, набуте пiд час життя в хаосi. Визначився i став на шлях Лицаря Свiтла. «Козак» — це той, що став перед Свiтлом Творця, цiлком очистив свої тiло i розум; прагне очистити душу, спалити в глибинi душi сумнiви. Визначився i пiшов по шляху Лицаря Свiтла. «Характерник» — це той, що увiйшов в Свiтло Творця, спалює сумнiви i кармiчнi грiхи, прагне наповнитися творчою наснагою. Визначився i вiдважно пiшов на прю iз силами темряви, ведучи за собою вiйсько лицарiв Свiтла, Правди, Добра i Любовi. «Волхв» — це той, що, очистившись, наповнився творчою наснагою Творця i сонячними променями спускається на Землю, щоби сіяти серед людей зерна Божественної iстини, множити Добро, розливати довкола себе благодать, наповнювати серця людей Любов’ю, Жаданням творити Лад i утверджувати над усе Закон Буття. Гопакiвцi! Я закликаю вас до боротьби iз своїми недолiками та вадами. Зборюйте все, що заважає стати вам кращими, досконалiшими, сильнiшими та розумнiшими. Станьте надлюдьми. Українцi лицарського духу! Я закликаю вас до працi над собою, до вишколу для ведення Священної Борнi. Я закликаю вас вiдкинути порожнi балачки i припинити чвари, а стати тими, чий погляд завжди шукає ворогiв нашої Батькiвщини. Хай вашим життям i працею буде боротьба за утвердження Самостiйної Соборної Української Держави. Знайте: смiливiсть, хоробрiсть, вiдважнiсть, мужнiсть i боротьба здiйснили бiльше добрих i великих справ, нiж гасла i промови на мiтингах. Не слова, а дiяння! Не помiркованiсть, а хоробрiсть були головними чинниками здобуття свободи. Хай ваша любов до Неньки-України стане любов’ю до вашої найвищої мрiї, а цiєю найвищою мрією хай буде думка про могутню Українську Державу. Хай потуги вашi у вишколi i боротьбi будуть освяченi Всевишнiм, бо Свята Справа за нами, бо вiдповiдальнi ми перед грядущими поколiннями. Свiтогляд гопакiвця в побутi. Могутнє лицарство є гарантом незалежностi Української Держави. У добу воєнних лихоліть лицарi мають безлiч можливостей реалізувати свої бойовi здiбностi. А як має жити воїн у часи примирення? Як йому реалiзувати свої здiбностi в часи затишшя? Як вишколеному тiлу уникнути кримiнальних вчинкiв? Цi та подібні питання упродовж тисячолiть хвилювали ведунiв народу. Сьогоднi ми можемо завдячувати величним мудрецям минувшини за те, що виробили цiлiсну систему дружнього спiвiснування рiзних станiв. Вiдголоски цiєї системи залишились у стародавнiх звичаях i обрядах. З правiку воїни управляли суспiльством. Крім вiйська, Держава завжди створювала служби, в яких працювали воїни. Сьогоднi гопаків ці мають прекраснi можливостi реалiзувати свою лицарську суть, працюючи в правоохоронних органах, на митницi, в податковiй мiлiцiї чи адмiнiстрацiї. Свою безкомпромiснiсть i любов до України гопакiвцi можуть реалiзувати, працюючи в службi безпеки України. Свою хоробрiсть i мужнiсть лицарi Гопака можуть проявити, працюючи у мiнiстерствi надзвичайних ситуацiй. Особливо обдарованi гопакiвцi зобов’язанi працювати в законодавчiй та виконавчiй владi. Своєю жертовною працею на благо України гопакiвцi достойно реалiзують свою лицарську суть. В давнину майже всi дохристиянськi свята (великоднi, купальськi, коляди, колодiя i т. д.) супроводжувалися iграми, забавами i танцями, якi мiстили в собi безлiч бойових рухiв. Кожен юнак чи юнка могли без шкоди для інших продемонструвати той чи iнший бойовий елемент. Прояв бойових здiбностей завжди мав iгрово-розважальний характер. Навiть змаги навкулачки ставили головною метою не поразку i калiцтво суперника, а забаву стусанами. Тому у побутових змагах навкулачки переважала iгрово-розважальна форма. Сьогоднi юні гопакiвцi можуть максимально проявити свою лицарську суть на фестивалях чи змаганнях iз Бойового Гопака. Талановитi та смiливi гопакiвцi мають чудову нагоду захищати честь свого народу та поширювати славу про українське бойове мистецтво на між стильових змагах. Здiбнi можуть учитися i ставати учителями Бойового Гопака. Для вирiшення серйозних незгод у дохристиянськiй Русi-Українi iснував суд поєдинку або, як його ще називали, суд совiстi. Cьогоднi в Українi гопакiвцi мають бути законопослушними громадянами, бо за законами живуть поряднi люди, а банда та злодюги живуть «по понятiям». У наших предкiв була глибоко вкорiнена в свiдомостi вiра у всепереможнiсть Правди. Із тих стародавнiх часiв до нас дiйшли прислiв’я: «Якщо чуєш в собi правду, ти незборимий», «За праве дiло бий смiло», «Хто по правдi жиє, тому Бог дає», «Правда кривду переважить», «Що правда, то не грiх», «Правда очi коле», «Той дає раду, хто знає правду», «Буде правда, буде рада», «Добра тая рада, де щирая правда». Коли запанує наша правда в нашiй хатi. Коли українська правда захистить український народ на його рiднiй землi. Коли злодiй i зайда будуть знати своє мiсце, тодi Україна стане найбагатшою, а її народ – найщасливiшим на планетi. Останнiх кiльканадцять столiть наша Вiтчизна була позбавлена ворогами своєї державностi. Рiзнi зайди топтали нашу землю i, звісно ж, чинили безлiч злочинiв. Зараз ми маємо Україну. Ми зобов’язанi робити все, що зробить наше життя кращим. Ми мусимо виконати заповiти наших предкiв i виконати мрiї українських Героїв так, щоби нашi внуки пишалися нами. Живучи в неволi, наш народ славився працелюбнiстю i терпимiстю. Зараз шокований розгулом злодюг, наш народ розгубився i втрачає вiру в майбуття. Гопакiвцi всiма силами зобов’язанi укрiпити вiру народу в щасливе майбутнє. Зробити все, щоб наш трудолюбивий люд зберiг свою землю. Запрацював на нiй i гнав подалi вiд себе посiпакiв, якi хочуть за безцiнь скупити нашу землю. Сьогоднi злодюги i манкурти, захопившись здирництвом, частенько втрачають совiсть. Довго терпить наш народ, але терпець може увiрватися, i тодi здiйсняться слова Пророка – Шевченка: «І потече кров ворожа у синє море.». І запануємо ми, браття, у своїй сторонцi, а вороги нашi згинуть, як роса на сонцi. Нинiшнi яничари кажуть: «Не iдеалiзуйте минувшину». Можу вiдповiдально заявити, що нiхто iз порядних українцiв наклепiв не любить. Та правди нiде дiти. Бувало в нашiй iсторiї, коли село йшло на село або одна частина села проти iншої. Вiдбувалися кривавi побоїща, якi часто закiнчувалися смертю, погромами, iнодi вони переходили у всенароднi повстання на зразок Хмельниччини, Колiївщини, Гопакiвщини, Гайдамаччини. Мене завжди цiкавили питання кривавих побоїщ мiж односельчанами i тому багато часу довелось посвятити виявленню їх мотивiв. Із розповiдей свого дiдуся довiдався, що найчастiше рiзанина була спровокована зайдами (австрiяками, угорцями, ляхами, мазурами, циганами, москалями). Народ-загарбник на нашiй землi завжди почував себе ущербним. Аби якось виправдати своє пiдступне проживання, зайди шукали опори серед мiсцевого населення, але коли їм це не вдавалося, тодi в хiд йшли наклепи, пiдлiсть, злодiйство, а згодом i силовi аргументи, до яких частенько залучались вiйська агресора. Правдолюбна українська душа не могла змиритись iз пiдлiстю i брехнею, тому народ повставав i у кривавих битвах знищував поряд iз окупантами яничарiв, лихварiв, шахраїв, злодiїв i т. п. Зараз робляться спроби надати місцевим побоїщам забарвлення нацiональних воєн. Досвiд моїх дiдiв, батькiв i особистий дає мені право стверджувати, що українцi в усi часи жили мiж собою, як родина. Недарма ж в народi побутувало прислiв’я: «У ляхiв — пани, на Москвi — рєб’ята, а у нас — брати». Якщо колись i траплялись непорозумiння, суперечки чи незгоди, то суперники доходили до спільної думки без братовбивчих вiйн, бо завжди в пам’ятi поставала мудра думка: ми в неволi, довкола нас безлiч ворогiв, треба шанувати себе для достойних битв за волю Батькiвщини. Сьогоднi поняттю «Воїн» надають негативного забарвлення. Одних називають рекетирами, других — дурнями, мовляв, розумнi не служать. Іншi «воїни» рабують на панiв, «гордо» називаючи себе охоронцями чи сторожами. Позитивний воїн ЗМІ висмiюється. На телебаченнi показують спецназiвцiв, якi у третьому тисячолiттi харчуються живими жабами i щосили розбивають на своїй головi цеглу або порожню пляшку. Гумористи витирають ноги та знущаються над правоохоронцями. За те банди i бригади, вори i пацани, рекетири i грабiжники подаються як дивакуватi, романтичнi, а в принципi непоганi люди. Фахiвцi шоу-бiзнесу допрацювалися до того, що стверджують нiбито пiдаром краще бути, нiж справжнiм чоловiком. Гопакiвцi мають Школу i своє, здорове, середовище. Мають розумiння шляху воїна, його сутi i призначення. Твердо i впевнено йдуть до поставленої мети. Гопакiвцi знають, що воїни у побутi повиннi навчитись використовувати закон для боротьби iз ворогами Вiтчизни. Якщо ж закон витворений зайдами i обмежує права українцiв, його потрiбно змiнити, бо у «своїй хатi — своя правда i воля святая». Вої Гопака, озброєнi величними знаннями, повиннi обiймати провiднi посади в усiх станах суспiльства i на всiх рiвнях зобов’язанi боротись за торжество Правди i Справедливостi. Утверджувати прадавнє гасло: «Наша правда на лезi шаблi». Хай буде так! ПИЛАТ Володимир Степанович Президент Мiжнародної Федерацiї Бойового Гопака (для видання "Ятрань") Правила гігієни гопаківця Бойовий Гопак відноситься до лицарських мистецтв, в яких досягнення найвищих рівнів майстерності можливе лише при чіткому, послідовному та дисциплінованому використанні вимог гігієни. Гопаківці, ваш вибір зобов’язує вас жити в чистоті та у злагоді з природою. Ви лицарі світла і тому власним прикладом маєте нести в життя Лад, Здоров’я і Красу. Ваш розпорядок дня має відповідати з правіку усталеним канонам. Прокидатися потрібно вдосвіта. Помірний прорух має остаточно розбудити ваше тіло і підготувати його до зустрічі з Сонцем. День гопаківця починається із очищення душі та підсилення духу. Сконцентрувавши погляд на обрії, там де сходить сонце, виконуйте прорухові вправи, поєднуючи їх із правильним диханням. Ранковий прорух активізує ваше дихання, кровообіг, підвищує тонус нервової системи і підготовлює тіло до виконання високих фізичних навантажень. Одним із найголовніших завдань ранкового проруху гопаківців є накопичення духовної енергії так званої прани (згідно вед) або енергії „кі”, „чі”, „ці” (згідно із східними джерелами). Гопаківці, знайте найбільша концентрація духовної енергії є в ранковому повітрі між 5 та 7 годинами ранку. Саме в цей час найкраще робити ранковий прорух. Засторога. Скоро-зрання заборонено робити високо-інтенсивний прорух. Всі рухи потрібно робити в задоволення в режимі середньої швидкості. Ходьба має поступово переходити в біг підтюпцем, головний завданням якого є: розігнати кров із найвіддаленіших артерій і вен, а також вентиляція легенів. Саме біг підтюпцем дасть вам можливість відкрити глибинне дихання. Ранковий прорух має тривати в залежності від умов та рівня тренованості особистості від 30 до 60 хв. | |
| Переглядів: 2587 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |